Головний біль

Лікар-невролог вищої категорії. Стаж роботи 33 роки. Навчалася в Івано-Франківському медінституті в 1980-86рр. Інтернатуру проходила в неврологічному відділенні ВОКЛ. Трудову діяльність розпочала в нейрохірургічнрму відділенні ЛМКЛ в 1987р. З 1992р. працюю неврологом стаціонару ДУ ТМО МВС України по Волинській області, а з 2008р.ще й неврологом поліклініки ВМС СБУ у Волинській області за сумісництвом.

Я виросла не в медичній родині. Але з дитинства лікувала ляльок. А ще взірцем Людини в білому халаті стала для мене моя тітка, яка пропрацювала 30 років санітаркою в обл.психіатричній лікарні. Я захоплювалася її відданістю професії, терпінням, любов'ю до пацієнтів. А ще мені повезло з вчителями: Яшан В.П., Рачинськп Д.П., Колихан В.П. Це корифеї волинської неврології та нейрохірургіі, які вкладали в нас свої знання, відданість професії, любов до пацієнтів...

А ще...люблю танцювати. У шкільні та студентські роки займалася народними танцями.

А ще...я не великий кулінар, але стараюсь готувати з любов'ю, як каже моя донька. Люблю традиційну українську кухню

А ще...люблю свою сім'ю...рідний Луцьк...каву...пацієнтів...

Ціную в людях порядність, справедливість, чесність...

Горджуся моєю родиною!

Не розчарувалася в професії! Пережила зі своїми пацієнтами "Іловайський котел", Дебальцево... 

І наскільки приємно, коли  кажуть, що вони йдуть в наш стаціонар, як в свою сім'ю. Ради цього варто жити й працювати!

В дитинстві я мріяла стати лікарем і тільки лікарем, але дитячим .

 У мене в родині ніколи не було лікарів ( чи інших медпрацівників).  І ніхто не міг конкретно відповідати мені на  медичні запитання. Пам’ятаю як зараз, коли запитала маму "чому людині стає  холодно?", чи не витече вся кров, коли я порізала палець?. А потім мені стало цікаво, як дізнатись в маленької дитини, що  і де в неї болить?.  Ось так непомітно я все більше цікавилась розвитком людини, різними процесами в організмі. А ще дуже любила запам’ятовувати назви. 

Пригадую історію, коли мій одногрупник помилково замість білого  халата приніс на пару  з анатомії    ... біле  простирадло ( вранці в понеділок повернувся в гуртожиток з дому, поспішав і з сумки вийням нову попрасовану постіль...). І нам з подругою прийшлось якось імітувати на ньому це простирадло , ніби він у халаті . Було весело, але викладачка все ж таки  "засікла". 

  За 15 років роботи  (дякуючи Богу) було безліч випадків, де здавалося б в безвихідних ситуаціях - рятувались людські життя, знаходились складні, але ефективні методи лікування,  ставились досить рідкісні діагнози ( які при навчанні в університеті ми навіть і не вчили). Що безумовно тішить і запамятовується на все життя.  Але окрім любимої неврології у мене є ще один напрямок захоплення - це психологія. Я не дипломований психолог, але дякуючи самонапрацьованій практиці дуже тішусь тим, що порадою  і розрадою допомогла не одній людині прийняти правильне рішення в житті.

Я дуже люблю готувати, балувати свою сімю різними новинками кулінарії.  Найчастіше мене діти просять готувати десерт " Львівський сирник".  Основним інградієнтом у кожній моїй страві є любов, яку я передаю у страві найріднішим людям.