Показання до проведення артроскопічних операцій
- - Пошкодження менісків. Виконується економна резекція пошкодженої частини меніска (артроскопічна меніскектомія). Не ушкоджена частина меніска максимально зберігається. Якщо характер пошкодження меніска дозволяє зберегти пошкоджену частину, виконується артроскопічний шов меніска.
- - Пошкодження передньої хрестоподібної звʼязки (ПКС). Виконується артроскопічна пластика ПКС трансплантатом з аутотканин, або синтетичним трансплантатом. Можливе використання як титанових фіксаторів, так і біорассмоктуються фіксаторів. Існують варіанти одно-двох пучкової техніки пластики зв'язки, анатомічна або ізометрична установка трансплантата.
- - Пошкодження заднього хрестоподібного зв'язування (ЗКС). Виконується артроскопічна пластика ЗКС трансплантатом з аутотканин, або синтетичним трансплантатом.
- - Звичний вивих надколінка. Виконуються різні варіанти пластики утримувачів надколінка, або комбіновані операції.
- - Наявність хондромних тіл у порожнині суглоба. Виконується артроскопічне видалення хондромних тіл із порожнини суглоба.
- - Дефекти суглобового хряща, хвороба Кеніга. Виконуються різні варіанти хондропластики, аутохондропластики, заміщення дефектів синтетичними матеріалами, застосування мембран та аутологічних хондроцитів.
- - Деформуючий артроз. Можливе виконання санаційних артроскопій.
- - Ревматоїдний артрит та інші варіанти артритів. Можливе виконання синовектомії.
Як проводиться артроскопія
Сутність методу полягає в тому, що операція проводиться закрито, без пошкодження мʼяких тканин, що оточують суглоб. Через невеликі проколи в порожнину суглоба вводиться спеціальний прилад артроскоп, зʼєднаний із високоякісною камерою та освітлювачем. За допомогою помпи суглоб заповнюється фізіологічним розчином під певним тиском і всі подальші дії виконуються всередині суглоба в рідкому середовищі, під контролем артроскопа.
Невеликий діаметр артроскопа (4,2 мм) дозволяє проникнути для огляду у всі відділи суглоба. Зображення з камери із значним збільшенням виводиться на монітор, що дозволяє лікарю отримати детальну інформацію про пошкодження внутрішньосуглобових структур.
Використання спеціалізованих інструментів дозволяє виконувати складні маніпуляції навіть у невеликому замкнутому просторі усередині суглоба. Для кожного суглоба та виду операції розроблено спеціальний артроскопічний інструментарій (ручний, механічний, електрохірургічний, холодноплазмовий і т.д.) та артроскопічні фіксатори (титанові, полімерні, біоадсорбовані). Залежно від типу операції лікар робить або резекцію пошкодженої частини суглоба, або пластику та анатомічне відновлення пошкоджених структур.